Зарубіжна література - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальні програми із зарубіжної літератури для 5-10 класів загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим слухом розроблені на основі навчальних програм із зарубіжної літератури загальноосвітньої школи, з урахуванням мовленнєвих і пізнавальних можливостей даної категорії дітей. Програми розвантажені за рахунок збільшення кількості годин на опрацювання художніх творів (подовження на один навчальний рік вивчення курсу зарубіжної літератури для 5-9 класів масової школи), а також спрощення вимог до знань і вмінь учнів 5-6-7- класів.

            Головною метою вивчення предмета «Зарубіжна література» в школі для дітей зі зниженим слухом, як і в загальноосвітній школі, є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури.

Для досягнення цієї мети необхідно розв’язувати такі основні завдання:

-       формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього людства;

-       виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу;

-       навчати школярів сукупності відомостей про явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

-       давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

-       відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

-       навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва;

-       розвивати усне і писемне мовлення школярів, а також їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.);

-       формувати в учнів потребу в читанні літературних творів;

-       прищеплювати школярам естетичний смак.

Корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

-          подолання мовленнєвого недорозвитку;

-          збагачення лексики, удосконалення вимови та граматичної будови мовлення;

-          уточнення,  корекція і актуалізація вже засвоєного мовленнєвого запасу;

-          удосконалення навичок розуміння зверненого мовлення і продукування власних висловлювань;

-          формування та вдосконалення умінь та навиків свідомого читання;

-          розвиток словесно-логічного мислення (аналітико-синтетичних процесів, порівняння, узагальнення, конкретизації);

-          формування логічних форм мислення (понять, суджень, умовиводів);

-          розвиток вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки;

-          формування пізнавальної активності у здобутті нових знань.

         Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать.     Однак учителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом. Адже для навчального процесу у школі для дітей зі зниженим слухом важливе не стільки механічне запам’ятовування учнями сюжету і різноманітних фактів із літературних творів, скільки: їх аналіз, порівняння, встановлення та усвідомлення причинно-наслідкових та часових зв’язків; формування особистого ставлення до описаних подій та головних героїв; формування навиків логічного, усвідомленого переказу окремих епізодів, уривків, цілого твору; уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації. Саме такі напрямки роботи з художнім текстом сприяють формуванню у учнів зі зниженим слухом ефективної читацької діяльності, в процесі якої розвивається мовлення та логічне мислення, сприймання, усвідомлення та фіксація знань, засвоєння морально-етичних норм і понять.

         Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічною, літературознавчою і культурологічною, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.

Навчальний матеріал програм розподілено за такими рубриками:

“Кількість годин (відведених на вивчення розділу/теми)”;

“Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)”;

“Навчальні досягнення учнів”.

         Для стимулювання творчості вчителя виділяється резервний час — по 8 годин на рік у кожному класі. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів має орієнтовний характер. Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір тощо. Години на уроки розвитку зв’язного мовлення і позакласного читання вчитель виокремлює самостійно із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему, виходячи з конкретних умов роботи.

Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі «Зміст навчального матеріалу», з другого — конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу «Навчальні досягнення учнів», а також «Основні вимоги до знань і умінь учнів на кінець навчального року».

         Оскільки програма розроблена відповідно до вимог чинного Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти, узгоджена з програмами освітніх галузей, словесник може краще координувати викладання зарубіжної літератури з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного й естетичного циклів («Українська література», «Історія України», «Всесвітня історія», «Художня культура» та ін.).

Така координація, з одного боку, дозволить уникнути дублювання змісту навчального матеріалу, який школярі отримують на уроках із суміжних предметів, з другого — сприятиме формуванню в учнів цілісної картини світу, «розсипаної» в мозаїці численних шкільних навчальних дисциплін.