Додаткова література для читання

5 клас

Андерсен Г. К. Вибрані казки; Біанкі В. Оповідання про тварин; Гауф В. Казки; Гофман Е. Т. А. Лускунчик; Грімм Я. і В. Вибрані казки; Даррелл Дж. Моя родина та інші звірі; Іскандер Ф. Дідусь; Кіплінг Р. Рікі-Тікі-Таві. Як і чому; Коллоді К. Пригоди Піноккіо; Корчак Януш. Король Матіуш Перший; Лагерлеф С. Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції; Ліндгрен А. Расмус-волоцюга. Пеппі Довгапанчоха; Олеша Ю. Три товстуни; Паустовський К. Оповідання про природу; Перро Ш. Казки; Пушкін О. Казки; Распе Р. Е. Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена; Родарі Дж. Казки по телефону.

6 клас

 Ролінґ Дж. К. Гаррі Поттер і філософський камінь. Гаррі Поттер і таємна кімната. Гаррі Поттер і в’язень Азкабана. Гаррі Поттер і келих вогню. Гаррі Поттер і Орден Фенікса; Роні-Старший Ж. Печерний лев. Боротьба за вогонь; Сетон-Томпсон Е. Оповідання про тварин; Толкін Д. Р. Гоббіт, або Мандрівка за Імлисті гори. Володар кілець. Братство кільця; Топеліус Ц. Вибрані казки. Арський Ф. В країні міфів; Беляєв О. Людина-амфібія; Бічер-Стоу Г. Хатина дядька Тома; Бредбері Р. Марсіанські хроніки; Буссенар Л. А. Викрадачі діамантів; Верн Ж. Таємничий острів; Гловацька К. Міфи Стародавньої Греції; Голдінг В. Володар мух; Дюма А. Три мушкетери; Езоп. Байки; Керролл Л. Аліса в країні чудес; Крилов І. Байки; Крюс Дж. Тім Талер, або Проданий сміх; Кун М. Легенди та міфи Стародавньої Греції.

7 клас

 Купрін О. Білий пудель; Лондон Джек. Біле ікло. Поклик предків; Носов М. Вибрані оповідання; Островський О. Снігуронька; Парандовський Я. Мiфологія; Паустовський К. Теплий хліб; Пушкін О. Дубровський; Сенкевич Г. Янко-музикант; Стівенсон Р. Л. Острів скарбів. Чорна стріла; Твен Марк. Принц і злидар; Троєпольський Г. Білий Бім Чорне Вухо; Уеллс Г. Війна світів; Хаггард Г. Р. Рудники царя Соломона; Харріс Дж.Ч. Казки дядечка Рімуса. Бредбері Р. Канікули; Вазов І. Під ігом; Васильєв Б. А зорі тут тихі. У списках не значився; Верн Ж. Діти капітана Гранта. 20 000 льє під водою; Грін О. Пурпурові вітрила. Та, що біжить по хвилях; Джованьйолі Р. Спартак; Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста;

8 клас

Дюма А. Граф Монте-Крісто; Конан-Дойль А. Пригоди Шерлока Холмса; Костер Ш. Легенда про Тіля Уленшпігеля; Купер Ф. Звіробій. Останній з могікан; О. Генрі. Новели (за вибором); Пушкін О. Капітанська дочка; Рід М. Оцеола, вождь семінолів; Сабатіні Р. Одіссея капітана Блада; Скотт В. Роб Рой. Квентін Дорвард; Толстой Л. Дитинство; Уеллс Г. Невидимець; Чапек К. Оповідання; Чехов А. Гумористичні оповідання; Шеклі Р. Запах думки. Биков В. Знак біди; Боккаччо Дж. Декамерон; Геродот. Історія; Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки; Гофман Е. Т. А. Золотий горнець. Життєва філософія кота Мурра; Еврипід. Медея; Ібн Сіна. Вибрані вірші.

9 клас

 Корнель П. Сид; Мелвілл Г. Мобі Дік, або Білий Кит; Пісня про мого Сида; Пісня про Нібелунгів; Плутарх. Порівняльні життєписи; Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель; Роттердамський Еразм. Похвала Глупоті; Румі. Вибрані вірші; Сааді. Вибрані вірші; Софокл. Едіп-цар; Чосер Дж. Кентерберійські оповідання; Шекспір В. Сон літньої ночі. Венеційський купець. Король Лір. Байрон Дж. Корсар. Манфред; Бомарше П. Весілля Фігаро; Вольтер. Кандід, або Оптимізм; Гоголь М. Ревізор. Мертві душі; Гофман Е. Т. А. Золотий горнець.

10 клас

 Грибоєдов О. Лихо з розуму; Гюго В. Знедолені; Ґете Й. В. Вибрані поезії; Лермонтов М. Демон. Маскарад; Міцкевич А. Пан Тадеуш; Петефі Ш. Витязь Янош; По Е. А. Вибрані новели; Пушкін О. Цигани. Борис Годунов; Санд Жорж. Консуело; Словацький Ю. Мазепа; Філдінг Г. Історія Тома Джонса, знайди; Фонвізін Д. Недоросток; Шеллі П. Б. Звільнений Прометей. З лірики; Шіллер Ф. Дон Карлос. Підступність і кохання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури

Головним завданням викладання предмета є літературна освіта, розвиток гуманітарної культури та творчих здібностей учнів, виховання в них національних світоглядних орієнтацій, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Об’єктом вивчення літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність.

Такий спектр завдань потребує цілісного підходу до вивчення кожного літературного твору, організації його аналізу в єдності змісту й форми. Під час вивчення літератури вчитель має чітко визначити основні та другорядні знання, дібрати аналогічні факти в інших видах мистецтва, застосувати такі засоби і прийоми роботи, які найефективніше розкрили б художню своєрідність твору.

Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а лише як один із засобів визначення своєрідності авторської поетики. Аналіз художнього твору має опиратися на текст та докладний розгляд основних епізодів, виразне читання уривків, окремих творів тощо.

Навчальні досягнення учнів 5-6 класів із зарубіжної літератури оцінюються за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів для дітей зі зниженим слухом, з урахуванням основних вимог до знань і вмінь учнів (5-6 класів) на кінець навчального року.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 7-10 класів із зарубіжної літератури.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.
	2	Учень розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.
	3	Учень розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання.
II. Середній	4	Учень має уявлення про зміст твору, здатний переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначити основні сюжетні елементи.
	5	Учень знає зміст твору, переказує окрему його частину, з допомогою вчителя знаходить приклади у тексті.
	6	Учень знає зміст твору, здатний переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди.
ІІІ. Достатній	7	Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту.
	8	Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.
	9	Учень володіє матеріалом та навичками аналізу лiтературного твору, оцінює окремі літературні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.
ІV. Високий	10	Учень володіє матеріалом та навичками аналізу лiтературного твору, систематизує набуті знання, знаходить і виправляє допущені помилки.
	11	Учень володіє матеріалом, вміннями та навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні явища.
	12	Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оригінально розв’язує різноманітні навчальні завдання.

На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. При цьому й відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівня їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знань та вмінь. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту, перевірка виконання зазначених у програмі видів усних та письмових робіт.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, передбачена навчальною програмою.

Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має визначати рівень опанування ним кожної конкретної теми.

Тематичне оцінювання є обов’язковим, і результати його проведення фіксуються в журналі в окремій колонці (За тему ...).

За згодою учня відповідні бали за тему можуть бути виставлені й на підставі поточного оцінювання.

Знання напам’ять визначених програмою творів та виразне читання їх оцінюється 12 балами.

Тематичну атестацію у процесі вивчення літератури краще проводити за певними блоками (розділами) курсу, зважаючи на те, що на вивчення більшості літературних творів визначено невелику кількість годин.

Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр визначається результатами тематичного оцінювання.

Семестрові бали виставляються за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, так само виставляються й підсумкові бали за рік. 

Зарубіжна література - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальні програми із зарубіжної літератури для 5-10 класів загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим слухом розроблені на основі навчальних програм із зарубіжної літератури загальноосвітньої школи, з урахуванням мовленнєвих і пізнавальних можливостей даної категорії дітей. Програми розвантажені за рахунок збільшення кількості годин на опрацювання художніх творів (подовження на один навчальний рік вивчення курсу зарубіжної літератури для 5-9 класів масової школи), а також спрощення вимог до знань і вмінь учнів 5-6-7- класів.

            Головною метою вивчення предмета «Зарубіжна література» в школі для дітей зі зниженим слухом, як і в загальноосвітній школі, є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури.

Для досягнення цієї мети необхідно розв’язувати такі основні завдання:

-       формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього людства;

-       виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу;

-       навчати школярів сукупності відомостей про явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

-       давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

-       відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

-       навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва;

-       розвивати усне і писемне мовлення школярів, а також їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.);

-       формувати в учнів потребу в читанні літературних творів;

-       прищеплювати школярам естетичний смак.

Корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

-          подолання мовленнєвого недорозвитку;

-          збагачення лексики, удосконалення вимови та граматичної будови мовлення;

-          уточнення,  корекція і актуалізація вже засвоєного мовленнєвого запасу;

-          удосконалення навичок розуміння зверненого мовлення і продукування власних висловлювань;

-          формування та вдосконалення умінь та навиків свідомого читання;

-          розвиток словесно-логічного мислення (аналітико-синтетичних процесів, порівняння, узагальнення, конкретизації);

-          формування логічних форм мислення (понять, суджень, умовиводів);

-          розвиток вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки;

-          формування пізнавальної активності у здобутті нових знань.

         Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать.     Однак учителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом. Адже для навчального процесу у школі для дітей зі зниженим слухом важливе не стільки механічне запам’ятовування учнями сюжету і різноманітних фактів із літературних творів, скільки: їх аналіз, порівняння, встановлення та усвідомлення причинно-наслідкових та часових зв’язків; формування особистого ставлення до описаних подій та головних героїв; формування навиків логічного, усвідомленого переказу окремих епізодів, уривків, цілого твору; уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації. Саме такі напрямки роботи з художнім текстом сприяють формуванню у учнів зі зниженим слухом ефективної читацької діяльності, в процесі якої розвивається мовлення та логічне мислення, сприймання, усвідомлення та фіксація знань, засвоєння морально-етичних норм і понять.

         Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічною, літературознавчою і культурологічною, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.

Навчальний матеріал програм розподілено за такими рубриками:

“Кількість годин (відведених на вивчення розділу/теми)”;

“Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)”;

“Навчальні досягнення учнів”.

         Для стимулювання творчості вчителя виділяється резервний час — по 8 годин на рік у кожному класі. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів має орієнтовний характер. Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір тощо. Години на уроки розвитку зв’язного мовлення і позакласного читання вчитель виокремлює самостійно із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему, виходячи з конкретних умов роботи.

Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі «Зміст навчального матеріалу», з другого — конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу «Навчальні досягнення учнів», а також «Основні вимоги до знань і умінь учнів на кінець навчального року».

         Оскільки програма розроблена відповідно до вимог чинного Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти, узгоджена з програмами освітніх галузей, словесник може краще координувати викладання зарубіжної літератури з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного й естетичного циклів («Українська література», «Історія України», «Всесвітня історія», «Художня культура» та ін.).

Така координація, з одного боку, дозволить уникнути дублювання змісту навчального матеріалу, який школярі отримують на уроках із суміжних предметів, з другого — сприятиме формуванню в учнів цілісної картини світу, «розсипаної» в мозаїці численних шкільних навчальних дисциплін.