Лекція за темою: Наркоманія в підлітковому середовищі

Шановні учні! Тема мого сьогоднішнього виступу обумовлена тим, що проблема наркоманії в останній час стала дуже актуальною. І особливо нас турбує те, що наркоманія, під якою розуміється вживання речовин здатних викликати хворобливу пристрасть, зустрічається серед молоді і нерідко серед неповнолітніх.

Що робить можливим існування в нашій країні такого явища? Безперечно, що в більшості випадків воно обумовлене схильністю певної частини нашої молоді до наслідування «дурному прикладу».

Вживання наркотичних речовин найчастіше починається з «цікавості», після порад та умовлянь когось із знайомих «спробувати». Відмова викликає насмішки та докори більш бувалих товаришів, звинувачення в недостачі мужності. З міркувань хибної гордості, подавляючи у собі природне для людини почуття самозбереження, підліток, не наділений в достатній мірі вольовими якостями, приймає наркотик, що в перший раз виявляється уже роковим. Справа в тому, що всі наркотичні препарати, які приймаються з метою одурманювання, є сильнодіючими речовинами, вживання яких призводить до трагічних наслідків. Проілюструємо вищезазначене прикладом з практики.

Сергій К., 16 років, учень технікуму. Після конфлікту з батьками для того, «щоб їх провчити» не прийшов ночувати додому, а залишився в знайомого. Віктор, так звали знайомого, запропонував Сергію разом з ним випити якісь таблетки. Сергій спочатку відмовився, але потім, з цікавості, погодився спробувати. Після вживання таблеток відчув себе погано. Була блювота, почалося головокружіння, відчував, що в очах різало. Спогади про це майже не збереглися. «Було страшно, пам’ятаю, що ще пив пігулки, десь йшли, хтось мене бив». На світанку Сергій був підібраний робочими на залізничній станції в непритомному стані. В нього була поламана рука, все тіло було в синяках. Три доби лікарі реанімаційного відділення боролись за життя Сергія, настільки сильним було наркотичне отруєння. Живим він залишився, але повноцінною людиною ніколи вже не буде.

При отруєнні наркотичними препаратами кора головного мозку потерпає незворотні зміни.

Кожен вид наркотиків викликає порушення свідомості різного типу та глибини: від звуження до різного ступеня запаморочення. У молодих людей з незрілою нервовою системою дуже часто виникають глибокі порушення свідомості, які визначаються спеціалістами «сутінковими». У такому стані людина не спроможна давати оцінку своїм діям, її рухи, так би мовити, механічні, у навколишньому середовищі вона зовсім не орієнтується. Нещасних випадків в такому стані слід чекати завжди. У подібній ситуації знаходився і Сергій. Як показало слідство, його знайомий Віктор - наркоман з великим стажем, цілеспрямовано намагався втягти Сергія у вживання наркотиків. Явище серед наркоманів досить розповсюджене та соціальне небезпечне. Довге вживання наркотичних речовин руйнує усе моральне в людині, робить здатним на любий аморальний вчинок. Рано чи пізно визнання трагічності свого становища, зламаності долі змушують скоювати аморальні, з точки зору нормальної людини, вчинки - втягувати в тенета пороку нові жертви, пропагуючи хибні достоїнства наркотиків. Типова логіка наркомана, який вчиняє так: «Чому я один повинен гинути? Чим інші кращі за мене?». І що найжахливіше - не завжди вдається своєчасно ізолювати від суспільства таких людей та уберегти від їх пагубного впливу наївних підлітків, здатних повірити в грубу брехню.

Другою, не менш важливою причиною, яка змушує декого пропагувати «переваги» наркотиків, є бажання нажитися.

Нерідко з підлітками намагаються познайомитись такі-собі «добрі люди», переконуючи їх прийняти в дар визначену кількість наркотичної речовини. 1, якщо знаходиться бажаючий приймати подібні подарунки, вони безкоштовно забезпечують його наркотиками, однак, тільки до того часу, поки у підлітка не з'являється залежність від наркотиків. Ось тоді, знаючи, що жертві нікуди подітись, вони з великим прибутком окупають витрати на «дружні» подарунки.

Нам відомий випадок, коли дорослий чоловік, хворіючи на наркоманію, привчив до наркотиків свою молодшу сестру, а потім і брата дружини, після чого продавав їм наркотики, примушуючи красти гроші в батьків. Що стосується Сергія, про якого ми розповідали раніше, він ніколи не стане жертвою одурманюючого зілля – «Цікавість коштувала мені надто дорого» - сказав він. А що могло бути, якби перша доза не виявилася надто великою та не привела його до реанімаційного відділення? Могло б статися найгірше.

Дуже часто, навіть після одноразового прийому, не кажучи вже про довгостроковий, спостерігаються явища, які лікарі називають терміном «психози». У такому стані людина відчуває, що їй щось погрожує, страх, передчуття близької смерті, їй здається, що її наздоганяють вбивці. Заспокоїти людину та пояснити будь-що неможливо, оскільки навіть близьких людей хворий сприймає, як ворогів та переслідувачів, і здатний спричинити їм тяжкі тілесні ушкодження або, навіть, вбити.

Так, Олександр Р. був затриманий працівниками міліції за те, що на фоні довгострокового вживання наркотиків спричинив тяжку травму матері (вдарив її табуреткою по голові). Після повернення спроможності критично сприймати свої вчинки, Олександр прийшов у відчай від того, що сталося, плакав, клявся, що не хотів цього робити. Мати Олександра стала інвалідом 1-ї групи. Звичайно, вона вибачить сина, однак, чи вибачить він себе сам та як йому жити далі після заподіяного?

Найсерйозніше захворювання — шизофренія, вона частіш за все зустрічається серед споживачів наркотиків, їх згубна дія на мозок робить його незвично чуйним до всіляких зовнішніх впливах.

Немає такого внутрішнього органу або системи в людському організмі, які б не страждали та не руйнувались від дії наркотиків. Передчасне старіння, передчасна смерть - неминучий результат дії наркотичної отрути на людський організм.

Ніколи не забуду першого побаченого мною наркомана. Зі мною розмовляв втомлений чоловік з поглядом мертвої людини, рідким, сивим волоссям, гнилими зубами, земляним кольором обличчя, вкритим глибокими зморшками. Виглядав він значно старше 40 років. Я дуже здивувався, коли дізнався, що йому немає ще й 30. Тоді таке передчасне старіння видалося мені дивним, однак в теперішній час я з повною впевненістю можу стверджувати, що цей пацієнт був всього лише типовим наркоманом зі стажем вживання наркотиків близько 10 років.

Чим молодше наркоман-новичок, тим згубніший вплив наркотику на його організм, і тим скоріше наступає старіння.

Людина, яка вживає наркотики, не може запам’ятати навіть найпростішу інформацію, до навчання стає просто не здатна. Майже завжди на фоні апатії з’являються озлобленість та агресивність. Наркомани дуже часто вступають у конфлікти між собою, нерідко ці конфлікти переростають у бійки з використанням зброї, законом ірним результатом яких стає летальний кінець.

Всякий наркоман веде протиправний спосіб життя. Він, деградуючи морально та соціальне, як правило, здатен на скоєння злочину, щоб за всяку ціну дістати ті чи інші препарати.

У зв'язку з цим, передбачена адміністративна та кримінальна

відповідальність за вживання, зберігання, перевезення та розповсюдження наркотиків. Покарання передбачено суворе, причому кримінальну відповідальність несуть особи з 14-річного віку.

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, пов'язані із незаконним обігом наркотичних речовин, застосовуються заходи впливу на загальних підставах.

За правопорушення, скоєні неповнолітніми до 16 років, несуть відповідальність батьки або особи, які їх заміняють.

Шановні учні, дякую за увагу.

Тепер Ви можете поставити мені запитання...

Якщо проти вас скоєно протиправні дії

Спробуйте заспокоїтися та пригадати подробиці; якомога швидше телефонуйте "02", повідомте про те, що ста­лося, подробиці, особисті прикмети особи, яка вчинила проти вас незаконні дії.

Подайте в районний відділок міліції повідомлення про факт нападу, побиття чи розбою в письмовій (заява) або усній формі (обов'язково складається протокол, який підписується вами); якщо в райвідділі відмовляться приймати заяву, не поспішайте сваритися, адже, можливо, на це є законні підстави — злочин­ні дії скоєно на території іншого відділку міліції або ж ви не досягли повноліття й подали заяву за відсутності батьків чи осіб, які їх заміняють, чи близьких родичів; у такому випадку попросіть поради, дізнайтеся адресу відділку, куди вам належить звернутися, а ще краще попросіть міліціо­нера зателефонувати своїм колегам. Звертайтеся до міліції й тоді, коли ви стали свідком протиправних дій.

Вина

Найнебезпечніші правопорушення – злочини – описані у Кримінальному кодексі України.

Злочин завдає істотної шкоди найбільш значущим цінностям, які важливі як для окремої людини, так і всього суспільства – життю, свободі, здоров'ю, власності тощо.

Щоб застосувати до людини – імовірного злочинця – покаран­ня, слід установити вину цієї людини, тобто з'ясувати, що спонукало її діяти саме так, як вона ставилася до того, що робила, що стало результатом її діяння.

Злочин може бути скоєний як навмисно, так і з необережності (наприклад, якщо на слизькій дорозі водій не загальмував завчасно й здійснив наїзд на пішохода). Якщо людина розуміє незаконність своїх дій та їх небезпечні наслідки, однак бажає чи свідомо допускає настання саме таких наслідків – це умисно скоєний злочин (наприклад, крадіжку не можна скоїти з необереж­ності).

А от якщо людина легковажно сподівалася уникнути небезпеч­них наслідків, або ж навіть і не передбачала їх, хоча й мала передба­чити – тоді говорять про скоєння злочину з необережності.

Якщо вина особи встановлена й доведена, то суд призначає по­карання, що передбачене Кримінальним кодексом саме за цей вид злочину.

Вік і кримінальна відповідальність

Кримінальній відповідальності особа підлягає тільки після досяг­ненні певного віку. Вік кримінальної відповідальності в різних кра­їнах дуже різний. В Україні людина, яка вчинила злочин, підлягає покаранню, якщо вона до його вчинення досягла 16  років.

Проте якщо злочин, що скоєно, є тяжким (умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, судді, умисне тяжке тілесне ушкодження, диверсія, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортними за­собами, хуліганство), то відповідальність за нього неповнолітній несе вже з 14 років.

Які види покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх

3 12 кримінальних покарань, передбачених Кодексом, до непов­нолітніх застосовуються лише штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

Якщо неповнолітній уперше вчинив злочин невеликої тяжкості і його виправлення можливе без застосування покарання, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. У таких випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного хара­ктеру:

-   застереження;

-   обмеження дозвілля;

-   передача неповнолітнього під нагляд батьків чи під нагляд педагогічного колективу;

-   відшкодування неповнолітнім, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, заподіяних майнових збитків;

-   направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення (на строк, що не перевищує трьох років).

Такі ж заходи застосовуються і до неповнолітнього, який вчинив злочин, у віці від 11 до 14 років. Коли дитина повторно, перебуваю­чи під наглядом батьків, скоїла злочин, особливо тяжкий, батьки можуть бути притягнуті навіть до кримінальної відповідальності за злісне невиконання своїх обов'язків з виховання дітей.

А от за скоєння злочинів дітьми до 11 років батьки можуть бути оштрафовані за невиконання обов'язків з виховання дітей.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МІЛІЦІЇ В ДЕРЖАВІ

До складу міліції входить чимало різних підрозділів. На вулицях багатьох міст можна зустріти патрулі міліції, що спостерігають за дотри­манням порядку, припиняють правопорушення, приходять на допомо­гу потерпілим. Це – патрульна служба міліції.

Багаточисельним підрозділом органів внутрішніх справ є дільничні інспектори міліції, головним завданням яких профілактика злочинності.

Багатьом доводилося спостерігати працівників міліції, які ре­гулюють дорожній рух. Цим опікується державна автомобільна інспе­кція. Біля магазинів, банків тощо можна інколи побачити міліціоне­рів, які терміново прибувають туди за сигналом охоронної системи. Це – міліцейська служба охорони, що убезпечує тисячі важливих об'єктів. Є й спеціальний підрозділ швидкого реагування, який має відповідну до завдань назву – "Беркут".

З працівниками паспортного відділу міліції вам доведеться позна­йомитися, коли, досягнувши 16-річного віку, ви отримуватимете паспорт громадянина України.

Крадіїв та вбивць розшукують працівники кримінального розшуку.

Основними завданнями міліції в Україні згідно із Законом України "Про міліцію" є:

-   забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод;

-   запобігання правопорушенням та їх припинення;

-   охорона та забезпечення громадського порядку;

-   виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

-   забезпечення безпеки дорожнього руху;

-   захист власності від злочинних посягань;

-   виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень.

Для виконання своїх обов'язків міліція має право

Закон ”Про міліцію” надає міліції право вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень. Міліціонер має право вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню його повноважень.

При підозрі у вчиненні правопорушень працівники міліції мо­жуть перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, проводити їх особистий огляд, огляд речей, а в разі потреби — вилу­чати такі речі й документи. Предмети й речі, які заборонені або обмежені у користуванні (наприклад, зброя чи наркотики), також вилучаються працівниками міліції.

Закон надає міліції право викликати громадян і службових осіб у справах про злочини, обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти.

Працівники міліції мають право зберігати, носити і застосовувати у ситуаціях, що обумовлені Законом, спеціальні засоби (гумові кийки, сльозогінний газ тощо) та зброю.

ТВІЙ ДЗВІНОК У МІЛІЦІЮ

1. У яких випадках слід звертатися до міліції

У різних ситуаціях життя може виникати потреба звернутись до міліції. Звертайтеся до міліції, якщо:

-   ви стали жертвою злочину;

-   ви стали свідком правопорушення, злочину;

-   сталася дорожньо-транспортна пригода;

-   необхідно вжити заходів щодо розшуку особи, яка зникла без­вісти;

-   ви стали свідком підготовки до злочину;

-   вам відомі зловмисники, яких розшукує міліція через засоби масової інформації;

-   вам необхідно отримати паспорт, зареєструватися за місцем проживання;

-   ви бажаєте отримати права водія чи зареєструвати транспортний засіб;

-   ви бажаєте бути власником зброї (мисливської чи газової);

-   ви бажаєте допомогти міліціонерові в охороні порядку на дільниці.

Приводом для звернення до міліції може бути ситуація, коли ви загубилися. Найбільш безпечно в такому випадку спілкуватися з працівниками міліції, а не з випадковими перехожими.

2. Як звертатися до міліції за телефоном

Доброго дня.

Моє ім'я.... , я учень (учениця)....

Я хотів (хотіла) би надати вам таку інформацію....

У разі потреби Прошу вашої допомоги в ...

Моя домашня адреса, телефон ...

Дякую.

ТВОЯ БЕЗПЕКА – У ТВОЇХ РУКАХ

1. Як убезпечитися від квартирних крадіжок

Майте міцні запори, зміцніть двері, вріжте дверні вічка; не лишайте відкритими кватирки, вікна, балконні двері, навіть улітку, особливо якщо ви мешкаєте на першому поверсі або ж у квартирах біля пожежних драбин чи прибудов; подбайте про те, щоб сходи та площадка біля дверей були освітлені, тоді злодій боятиметься, що його ймовірніше помі­тять.

Не зберігайте ключі від квартири разом із документами, не прикріплюйте до ключів брелоки з вашим ім'ям і адресою. Якщо ключі загублено, відразу слід змінити замки. Не кладіть ключі під килимок біля дверей та не зберігайте їх в автомашині; не надавайте незнайомцям детальної інформації щодо себе, наприклад, через оголошення.

Якщо ви тривалий час будете відсутні вдома, попередьте листо­ношу, щоби до вашої поштової скриньки не розкладали коре­спонденцію, або

 домовтеся про це із сусідами – адже повна поштова скринька свідчитиме про тривалу відсутність мешка­нців квартири.

Уважно відчиняйте двері, а також не приводьте випадкових або малознайомих людей додому. Не відчиняйте дверей незнайо­мим людям, з якими б проханнями вони не зверталися.

Якщо ви біля дверей квартири виявите щось підозріле: зламані
або відкриті двері, шум у квартирі, краще не заходити й нічого
не торкатися, а зателефонувати від сусідів до відділку міліції.
Не варто рватися в бій — здоров'я дорожче майна!

Якщо ви виявили сліди крадіжки, уже ввійшовши до квартири,
також нічого не торкайтеся — відразу дзвоніть у міліцію.

2. Неповнолітній сам удома

Ні в якому разі не відчиняйте дверей, ким би не був незнайомець: міліціонером, двоюрідним дядьком, маминою знайомою.

Голосно запитайте "Хто там", і якщо це невідома вам особа, теж голосно скажіть: "Батьки закрили мене" та відійдіть від дверей.

Не відчиняйте дверей відразу після дзвінка чи стуку, подивіться у вічко, тримайте двері на запобіжному ланцюжку.

Якщо зловмисники все ж таки опинилися у квартирі, не виявляйте хоробрості й не провокуйте їх. Якщо вони вимагатимуть гроші чи коштовності, ліпше показати їм місце, де батьки зберігають невеликі суми грошей, аніж стати жертвою фізичного насильства.

При першій нагоді зателефонуйте до міліції, кричіть, розбийте віконне скло, намагайтеся всіма засобами привернути до себе увагу сусідів та перехожих.

Майте записничок з робочими телефонам батьків, а також з телефонами сусідів, міліції (02), швидкої допомоги (03), пожежної охорони (01). Прикріпіть ці номери над телефонним апаратом.

3. Як захиститися від нападників

Увечері не ходіть поодинці. Якщо ви пізно повертаєтеся додо­му, попросіть знайомих, друзів супроводити вас; якщо ви йдете пішки у вечірню годину, попросіть дорослого, якому ви довіряєте, чи сильнішого за вас провести вас; якщо вам необхідно застосувати якісь доступні індивідуальні засоби захисту (наприклад, газовий балончик), тримайте його в руці або в зручній кишені.

Плануйте свій маршрут освітленими місцями, уникайте парків, скверів, подвір'я, підозрілих місць і галасливих компаній; прикрийте прикраси, цінні речі, а краще зніміть їх; не заходьте в під'їзд або в ліфт разом із незнайомцями, поче­кайте людей, що викликають довіру, наприклад, пару похило­го віку.

Нікуди не йдіть з незнайомцями, якими б привабливими не були їх запрошення – у кіно, у кафе, покататися на велосипе­дах, човнах, машинах, подивитися якусь тварину, навіть допо­могти людям.

Не вживайте алкоголь або наркотики! Помічено, що ті, хто вживає алкоголь, наркотики, дуже часто потрапляють у сумні­вну компанію і стають жертвами своїх же знайомих чи співуча­сниками злочинів.

Якщо ви почули на вулиці кроки за спиною або побачили підозрілу особу, яка йде назустріч вам – прискорте темп, пе­рейдіть декілька разів на іншій бік вулиці, поверніть.

Якщо хтось переслідує вас – не панікуйте: перейдіть на біг, прямуйте до будинків або людних, освітлених місць, кричіть: "Пожежа! Горимо!" На такі крики швидше виглянуть мешкан­ці. Можна навіть розбити скло або забігти в під'їзд і подзвони­ти в двері.

Завжди повідомляйте батькам, де ви перебуватимете та коли плануєте повернутися додому.

4. Наодинці зі зловмисником

Якщо хтось наздогнав вас, а допомогти нікому, то в цій ситуації тримайтеся спокійно. Пам'ятайте, що інстинкт збереження життя підкаже вам, як діяти.

Якщо нападник озброєний, намагайтеся не робити різких рухів. Можна схитрувати, наприклад, удати з себе зомлілого або поводитися дивно, як божевільний.

На вимогу віддати гаманця ліпше спокійно це зробити.

Намагайтесь уважно розглянути злочинця, а потім, за першої ж можливості, повідомте в міліцію про напад.

Нічого не торкайтеся, не змінюйте одяг, не мийтеся — це допоможе відшукати сліди злочинця.

Допомагайте одне одному. Багато осіб стали жертвою злочинів через страх або байдужість перехожих.

5. Як захиститися від сексуальних злочинів

Не сідайте в незнайоме авто, навіть щоб показати дорогу.

Не приймайте дарунків без дозволу батьків;

Дізнайтеся в дорослих (батьків, учителів, шкільного психолога чи працівника міліції в справах неповнолітніх), як за зовнішністю відрізнити тих людей, які мають злі намірі.

Поводьтеся гідно на вечірках та дискотеках, не провокуйте своєю поведінкою осіб протилежної статі.

Не усамітнюйтеся з особою протилежної статі, особливо старшою за вас.

Навіть при спробі зґвалтування слід повідомити про це міліцію, щоб потурбуватися про свою безпеку надалі.

Розповідайте батькам навіть про те, в чому соромно зізнатись – вони мудріші за вас, ви — їхні діти, і вони зможуть вам допомогти.

ЯК ГОТУВАТИ Й ПРОВОДИТИ ЗАНЯТТЯ

Складовими успіху на заняттях є:

-       тісна співпраця з учителем, оскільки ви доповнюватимете одне одного як особисто, так і з точки зору різних підходів до матеріалу. Ваш підхід – це підхід правоохоронця-практика, який має досвід відповідної діяльності й повинен вносити в уроки правовий та життєвий аспект. Підхід учителя – це підхід педагогічний, коли основним є навчання й розвиток особистості учнів. Учитель допоможе вам, оскільки він знає учнів, може забезпечити кращу дисципліну й організацію навчання;

-   наявність чіткого, зрозумілого для вас плану заняття. Чітко сплановане цікаве жваве заняття – це найкращий спосіб налагодити добрі стосунки з учнями й      успішно його провести. Напередодні заняття декілька разів прочитайте його опис, прорахуйте час і намагайтесь не виходити із запланованого регламенту;

-   застосування на занятті, де це можливо й потрібно, вашого особистого досвіду. Особливо це стосується коментарів до розв'язання й обговорення учнями конкретних завдань;

-   налагодження добрих стосунків з учнями. Пам'ятайте, що, на жаль, певна кількість підлітків ставиться до правоохоронців негативно. Типовими причинами цього є підліткова невихованість і агресивність щодо влади (вони "бунтують" і проти батьків, і проти вчителів, ви не виняток), негативне

висвітлення діяльності міліції в пресі, батьківські погляди, що їх наслідують діти. Ключова мета вашої присутності в класі саме й полягає в тому, щоб налагодити співпрацю з дітьми, перетворити їх на ваших спільників у боротьбі з правопорушеннями і злочинністю. По можливості запам'ятайте ваших учнів. Ви можете використати для цього таблички з іменами, які стоять на партах, або схему класу, на якій написані імена учнів за кожною партою. Якщо дитина категорично відмовляється щось виконувати (читати, "грати" якусь роль тощо) – не наполягайте, оскільки це може бути пов'язано з особливостями її сімейного життя, станом здоров'я тощо;

-   створення на занятті атмосфери взаємної довіри й поваги. Найкращим у спілкуванні з підлітками є стиль поведінки старшого товариша, людини, яка радить, а не вимагає;

-   встановлення зворотного зв'язку. Реагуйте на відповіді учнів обов'язково, але обережно, спокійно, не критикуйте і не висміюйте їх. Головне – давайте їм можливість висловлюватися вільно. Пошук відповідей, розумова діяльність, міркування учнів є важливішими, аніж "правильні" відповіді, які вам хотілося б отримати. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, яке поставили учні, скажіть про це відверто й пообіцяйте знайти її пізніше;

-   попередня (на початку першого заняття) домовленість з учнями відносно правил їхньої поведінки на ваших заняттях. Зміст занять передбачає пожвавлення, певний рівень галасу, оскільки діти будуть спілкуватись одне з одним. Саме такі заняття є найбільш ефективними. Крім того, діти тільки вчаться взаємодіяти і спілкуватись толерантно й виховано. Ваше завданням – допомогти їм у цьому навчанні. Пам'ятайте також, що вчитель завжди прийде вам на допомогу.

-   щирі заохочення учнів. Хваліть їх за гарні відповіді, за старанність, почуття гумору, допомогу вам у проведенні занять тощо. Пам'ятайте, що саме схвалення є найкращим стимулом гарної поведінки і ставлення до заняття;

-   ваше прагнення залишатись самим собою. Не змінюйте принципово ваш стиль спілкування;

-   продовження спілкування з учнями на життєві теми, що їх цікавлять, поза межами заняття і поза стінами класної кімнати.

Є декілька умов, дотримання яких сприятиме вашому успіху при проведенні занять:

-   заздалегідь порадьтеся з учителем відносно проблем, які можуть виникнути на тому чи іншому занятті, та шляхів їх подолання;

-   поважайте учнів і їхні думки. Така позиція дозволить уникнути багатьох проблем у вашій роботі;

-   не забувайте про почуття гумору й посмішку;

-   не використовуйте жаргон або спеціальні терміни, не розповідайте довгих історій із власного досвіду, оскільки вони заберуть увесь час заняття; замість зауваження відносно дисципліни спробуйте зацікавити учня запитанням чи завданням. Як правило, підлітки порушують дисципліну, коли їм нудно;

-   вітайтеся з дітьми під час зустрічі поза класом і навчальним закладом. Це сприятиме гарним стосункам.

Лекція про коноплі

Ви, мабуть, чули про те, що є «легкі наркотики», від яких начебто нічого не буває? До них відносять коноплі (марихуана, план, ганч, дурь, травичка, гашиш - це різні назви одного і того ж самого наркотику - конопель).

Існує багато ілюзій про «позитивну» дію конопель на організм як психо-стимуляційного засобу. Найпоширеніші з них про те, що коноплі:

1) мають корисні властивості для здоров’я людини;

2) є легкими наркотиками, а, отже, не викликають залежності і не шкодять організму.

Про їх нешкідливість і «легкість», як наркотичного засобу, можна навести приклад. Скажіть, будь ласка, якщо ціаністий калій моментально вб’є людину, а миш’як уб’є протягом одного року, чи можна сказати, що миш’як - легка отрута? Ні! Не буває легкої або важкої отрути. Є отрути, які вбивають миттєво, і є ті, які вбивають протягом якогось часу. Але ж вони однаково вбивають! Так і наркотики - одні вбивають організм людини миттєво, інші - протягом певного часу.

Коноплі відносяться до так званих початкових наркотиків. Вони дуже швидко себе вичерпують, тобто не дають того ефекту, що давали на початку вживання. І через деякий час, як правило, поруч знайдеться людина, що дасть вам більш сильний наркотик. Тобто запропонує більш отрутний наркотик, що

швидше вбиває людину. Людина, яка почала з так званих «легких» наркотиків, дуже швидко опановує важкі ін’єкційні наркотичні засоби.

Деякі молоді люди стверджують, що коноплі мають корисні властивості для здоров’я. Вважати, що це так, - дуже велика помилка! Твердження, що коноплі корисні для здоров’я, по суті своїй - намагання сказати, що є безпечний спосіб самогубства.

Пам’ятаєте анекдот про міркування двох приятелів, коли один каже: «А ти чув, що паління марихуани зовсім не впливає на мозок людини?!». На що його друг відповідає: «Це так. Тому, що в тих, хто її палить, мозок відсутній!»

Американські вчені проводили експеримент - брали мавпу, обкурювали її димом конопель, а потім досліджували її мозок. Вони побачили, що більша частина клітин головного мозку просто відмерла. Американські вчені також проводили опитування. Були опитані 200 наркоманів, що вживають важкі наркотики. І 98% опитаних відповіли, що  починали вживати наркотики не з «важких», а з «легких», тобто з конопель.

Тривале й систематичне вживання конопель призводить до деградації особистості, психозів, імпотенції, порушень функції серця, репродуктивної якості сперми, значного зниження рівня імунної системи.

Ось вам і легкий наркотик! Через півроку вживання конопель спостерігається різке зниження розумової діяльності людини. Якщо таку людину запитати: «Як тебе звуть?» Вона скаже: «Що? Мене, чи кого? А чого ти мене запитуєш про це? Ти що, не знаєш, як мене звуть? І взагалі, чого ти до мене причепився?»

Дивіться - у людини затримка в спілкуванні: було поставлено просте запитання, а вона не відповіла відразу. І що характерно, займається зовсім непотрібними уточненнями - зводячи все це на жарт.

Це не гумор. Це гальмо. Людина гальмує. Вона не може відразу відповісти на звичайне, просте запитання.

От вам і нешкідливість конопель! Запам’ятайте, легких і нешкідливих наркотиків не буває!

Вік і кримінальна відповідальність

Кримінальній відповідальності особа підлягає тільки після досяг­ненні певного віку. Вік кримінальної відповідальності в різних кра­їнах дуже різний. В Україні людина, яка вчинила злочин, підлягає покаранню, якщо вона до його вчинення досягла 16  років.

Проте якщо злочин, що скоєно, є тяжким (умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, судді, умисне тяжке тілесне ушкодження, диверсія, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортними за­собами, хуліганство), то відповідальність за нього неповнолітній несе вже з 14 років.

Які види покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх

3 12 кримінальних покарань, передбачених Кодексом, до непов­нолітніх застосовуються лише штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

Якщо неповнолітній уперше вчинив злочин невеликої тяжкості і його виправлення можливе без застосування покарання, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. У таких випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного хара­ктеру:

-   застереження;

-   обмеження дозвілля;

-   передача неповнолітнього під нагляд батьків чи під нагляд педагогічного колективу;

-   відшкодування неповнолітнім, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, заподіяних майнових збитків;

-   направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення (на строк, що не перевищує трьох років).

Такі ж заходи застосовуються і до неповнолітнього, який вчинив злочин, у віці від 11 до 14 років. Коли дитина повторно, перебуваю­чи під наглядом батьків, скоїла злочин, особливо тяжкий, батьки можуть бути притягнуті навіть до кримінальної відповідальності за злісне невиконання своїх обов'язків з виховання дітей.

А от за скоєння злочинів дітьми до 11 років батьки можуть бути оштрафовані за невиконання обов'язків з виховання дітей.